Вільний від страху

Що таке страх? 

Страх Божий 

Страх перед майбутнім 

Страх невдачі 

Страх страждання 

Страх смерті 

Що таке страх?

  Страх – це таємний ворог, який може оволодівати людьми будь-якого віку і будь-якої професії. Цей хитрий ворог спустошує, отруює наше мислення, краде внутрішній спокій і вбиває інтерес до життя. Він робить нас нервовими, стурбованими, неспокійними, засмученими, полохливими і боязкими. Які неприємні і небажані почуття!

  Ми боїмося конфліктів і змін, невдач і розладів наших планів. Деякі люди бояться хвороб і страждань. Інші побоюються, що щось станеться з тими, кого вони люблять. Хтось боїться інших людей і їхньої думки, а хтось – темряви і самотності. Багато хто боїться померти й опинитися перед невідомістю. Є християни, котрі бояться, що їхнє спасіння ненадійне і що Бог не простив їм гріхи. Вони бояться не тільки померти, а й жити.

  Страх входить у наш розум так тихо і повільно, що нам важко усвідомити, що ми стаємо жертвами його руйнівного впливу. Навіть невеликий страх, подібно до краплі чорнила у склянці води, змінює все забарвлення. Якщо цей тоненький струмок страху не зупинити, він утворить русло, по якому потечуть і інші думки.

  Життя складне, світ сповнений насильства, але зовнішні негаразди не повинні порушувати наш внутрішній спокій. Ми маємо подивитися в обличчя цьому внутрішньому страху. Він приходить, коли не задовольняється наша найважливіша потреба. Наші душі, створені за образом Божим, кличуть Його, і якщо ми знаходимося далеко від Бога, то цілком імовірно, що ми будемо переповнені комплексами і страхами.

  Сатана використовує наші страхи. У кожному зручному випадку він підсилює їх і робить так, що вони здаються ще більш реальними і логічними. Наш шлях стає дедалі темнішим, а тягар нашого серця – дедалі важчим. Так продовжується, доки ми не втратимо останню надію на визволення.

  Сатана діє тільки в темряві. Він не може чинити свої справи при світлі, тому що «Бог є світло, і немає в Нім жодної темряви» (1 Ів. 1:5). Сатана знає наші слабкі місця, і саме в цьому напрямку він націлює наші думки і страхи. Він намагається знищити істину і збентежити нас брехнею. І якщо ми ховатимемо це у темряві нашого серця і розуму, сатана буде творити свою злу справу пригнічення і страху. Сатану можна перемогти і зли сили відступлять, якщо ми виведемо його на світло.

Страх Божий

  Гріх – причина непереборного страху, який зароджується від усвідомлення того, що твоє життя не подобається Богу. День, коли Адам і Єва поступились вмовлянням сатани і не послухали Божого наказу не їсти «плодів дерева, що в середині раю» (Бут. 3:3), був трагічним. Через цей непослух вони згрішили, а потім сховалися від Бога. Бог покликав їх, і Адам відповів: «Почув я Твій голос у раю – і злякався» (Бут. 3:10). Від часів Адама над усіма поколіннями нависла тінь гріха. Страх Божого суду може стати позитивною силою в житті людини, якщо це приведе її до покаяння.

  «Початок премудрості – страх перед Господом» (Пс. 110:10). Це дуже правильне, шанобливе відношення і благоговійний страх, який ми відчуваємо. Ми бачимо лише частину Божої величі, Його святості, Його справедливості, Його любові, Його милосердя, Його мудрості і Його вічного існування. Він Всезнаючий, Всемогутній і Всюдисущий. Ми розуміємо, що навіть саме наше існування повністю знаходиться в Його руках і що ми – Його творіння. Ми боїмося розгнівити Бога. Ми знаємо, що тих, хто живе в гріху, Божа справедливість засуджує до вічного вогню. «Бо як ми грішимо самовільно, одержавши пізнання правди, то вже за гріхи не знаходиться жертви, а страшливе якесь сподівання суду та гнів палючий, що має пожерти противників» (До євр. 10:26, 27). Знання цього примушує боятися гріха. Коли ми пізнаємо Бога як нашого особистого Друга через покаяння, прощення і покірність, наше служіння Йому мотивується благочестивим страхом і любов'ю, і ми з молитвою дякуємо Йому за невимовний дар спасіння.

  «Страху немає в любові, але досконала любов проганяє страх геть, бо страх має муку. Хто ж боїться, той не досконалий в любові» (1 Ів. 4:18). Наш страх перед Богом не є таким, що викликає в серці жах; він поглиблює нашу любов до Бога. І якщо цей страх в достатній мірі є в нашому житті, то це єдиний страх, що усуває решту. Чому ж тоді так багато людей дозволяють хмарам страху заволодівати їхніми серцями, непокоїти їхній розум і потьмарювати життєві стежки? Божий шлях – це шлях миру і довіри.

  Є розповідь про маленького хлопчика. Він боявся йти один у темряві ночі, але коли його батько пішов поруч з ним і взяв його за руку, весь страх зник. Темрява більше не лякала хлопчика, оскільки він любив свого батька, довіряв йому і знав, що той подбає про нього. У цьому – ключ до звільнення від влади страху: ми повинні краще пізнавати нашого Небесного Отця. Спілкуючись з Ним, ми пізнаємо Його волю, Його любов і Його ніжну турботу про нас. Пізнавши Бога, ми повністю довіряємо Йому своє життя і з впевненістю беремо Його за руку. Ми смиренно розмовляємо з Ним про справи, які не дають спокою нашому розуму, і ті життєві клопоти, які здатні довести нас до відчаю.

  У нас є приклад апостола Петра, коли Ісус наказав йому йти по бурхливим хвилям Галілейського моря. Петро не боявся, доки не відвів погляду від Господа і не подивився на страшні хвилі. Тоді він почав тонути (Матв. 14:24-31). Якщо ми шукаємо звільнення від страху і віримо Богу, Дух Його говоритиме з нами тихим голосом. Коли ми дивимось на Нього, а не на свої страхи, буря навкруги нас заспокоюється. І тоді Він може відповісти на наші складні запитання, замінити наші сумніви впевненістю і для підтримки взяти нашу руку у Свою. Його милістю ми можемо звільнитися від руйнівної дії страху.

Страх майбутнього

  Деяких людей турбує таємнича невідомість майбутнього. Щоранку вони прокидаються в непередбачуваний день. Перед ними постають виснажливі запитання: «А що ж якщо?..», тому що їхні думки мчать до темних закутків уявних страхів. «Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою і проханням з подякою» (До фил. 4:6). Це простий крок у день без страху. Спробуйте і переконаєтеся!

  Багато хто боїться майбутнього, тому що цим людям необхідні настанови для життя. Вони страждають від різних передчуттів, бо не знають, куди йдуть. Бог знає, що попереду, і коли люди дозволяють Йому вести їх, їхнє життя перестає бути безцільною мандрівкою, а навпаки, стає шляхом додому.

  Бог обіцяв бути вірним тим, хто вірить Йому, навіть якщо вони стоять перед невідомим майбутнім. Чи вірите ви цьому? Не важливо, наскільки сувора буря, темна ніч чи висока гора – Він проведе вас.

Страх невдачі

  У нас є бажання успіху, але ми боїмося, що не справдяться наші надії, надії наших сімей, надії самого життя. Ми боїмося, що зробимо неправильний вибір чи виконаємо невірний план.

  Бог звелів Ісусу Навину: «Будь сильний і відважний. Не бійся й не лякайся, бо з тобою Господь, Бог твій, у всьому, де ти будеш ходити» (Іс. Нав. 1:9). Коли ми віддаємо своє життя в розпорядження Вчителя, минулі невдачі перестають бути вирішальними, навпаки, вони можуть стати кроком до успіху!

Страх страждання

  У нас у всіх стискається серце від думки про тілесні муки, страждання, викликані критикою, гострим болем від самотності і горя. Бог не захищатиме нас від усіх страждань, але Він буде милостивий і допоможе витерпіти їх. Він обіцяв мир і впевненість, навіть якщо ми у біді. «Бог для нас – охорона та сила, допомога в недолях… тому не лякаємось ми» (Пс. 45:1-2). Якщо ми любимо Господа, Він використовує страждання нам на користь. Страждання дають нам можливість пізнати присутність і підтримку сили Божої. Крім того, вони зміцнюють характер і роблять серце більш чутливим. Страждання може або зміцнити нас, або зламати. Яким воно зробить нас?

Страх смерті

  Страх смерті дуже розповсюджений серед людей. Прощання з близькою людиною – найбільш болісне переживання.

  Ми зустрічаємося з одвічним запитанням: «Як помре чоловік, то чи він оживе?» (Йов. 14:14). Ісус прийшов звільнити нас від страху смерті (До євр. 2:14, 15). Ось чому Він помер і воскрес, і ось чому Він обіцяв: «Живу Я – і ви жити будете!» (Ів. 14:19). З Ним смерть стає не дверима в небуття, а сяючими воротами у нове життя. «Нехай серце вам не тривожиться! …Багато осель у домі Мого Отця… Я йду приготувати місце для вас» (Ів. 14:1, 2). Це буде підготовлене місце для підготовлених людей.

  А ви готові? Чи каєтеся ви у своєму грішному житті? Покаяння викликає докори сумління за минулі гріхи і відвертає від минулого життя. Коли останній раз ви приходили до Господа в молитві і приносили Йому тягар своїх клопотів, свої турботи і страхи? Ісус говорить: "Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, – і Я вас заспокою!" (Матв. 11:28). Яке чудове запрошення! Яка чудова обітниця!

  Прийдіть з довірою, молитвою і надією – і ви пізнаєте тихі радощі спокійного життя. Бог запрошує вас довіритися Ісусу Христу і бути вільними – вільними від страху. Прийдіть!