Який зробити вибір

  Уявіть, що вам надали можливість вибирати між двома оселями: одна оселя мебльована і буде відповідати всім вашим вимогам у майбутньому, за неї заплачено, і ви можете жити в ній скільки вам забажається; інша оселя виглядає ще більш привабливою, але при ближчому ознайомленні ви дізнаєтесь, що вона приречена на занепад і руйнування. Яку оселю ви обрали б?

  Бог створив людину і надав їй можливість вибирати між добром і злом. Кожен може обрати або райську оселю і отримати спасіння, або обрати пекло і загинути назавжди. Мати свободу вибору – це чудова можливість і привілей. Вибір залишається за людиною, і для того, щоб не помилитись, вона може розраховувати на допомогу від Бога. Не можна обрати щось середнє. “Ніхто двом панам служити не може... Не можете Богові служити  й мамоні” (Матв. 6:24). Бог надав усім людям можливість обрати служіння Йому. Він послав у цей світ Ісуса: “...світлом правдивим був Той, Хто просвічує кожну людину, що приходить на світ” (Ів. 1:9).

  В Євангелії від Матвія 21:28-31 ми читаємо про батька і двох синів. “Прийшовши до першого, він сказав: “Піди но, дитино, сьогодні, попрацюй у винограднику!” А той відповів і сказав: “Готовий, панотче”, – і не пішов. І прийшовши до другого, так само сказав. А той відповів і сказав: “Я не хочу”. А потім покаявся і пішов”. Ми бачимо, що другий син виконав волю батька, а перший – ні. В обох випадках ми бачимо суперечність, один із синів отримав те, що інший втратив. Так само суперечність є в серці кожного з нас – обрати вірний, чи не вірний шлях.

  Порушивши заповіді Божі, людина втратила право жити в Едемському саду. Людство стало розбещеним і тим самим прирекло себе на духовну смерть. Ми бачимо, що люди обрали оселю, яка була приречена на занепад і руйнування, та Бог через Свою любов дав кожному з нас ще один шанс, пославши Свого улюбленого Сина вмерти на хресті за наші гріхи. Біблія говорить, що якщо ми віримо в Ісуса, ми не загинемо, але будемо мати життя вічне і зможемо знов увійти у сім’ю Божу як “...спадкоємці … Божі, а співспадкоємці Христові…” (Рим. 8:17).

  Якщо ви бажаєте стати дитям Божим, повинне змінитися ваше серце і ви повинні народитись згори: “ Не дивуйся тому, що сказав Я тобі: Вам необхідно родитись згори” (Ів. 3:7). Бог зробив все, щоб спасти вас. Бог так полюбив вас, що послав Свого єдиного Сина вмерти замість вас, щоб, зробивши правильний вибір, ви успадкували небесну оселю, що чекає на вас (Ів. 14:2-3). Проміжок часу між вашим народженням та смертю – це час, коли є можливість вибирати. Зробивши правильний вибір, ви можете довести свою вірність Богові.

  На кожного з нас чекає смертна година. Після смерті ми перейдемо від тимчасового до вічного. Там не буде благодаті, не буде часу обирати. Чи зробили ви правильний вибір? Де ви будете проводити вічність? Де буде ваша душа через сотні, тисячі років? Вічність безкінечна. “...Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших сердець...” (Євр. 3:7-8).

  Багато людей приречені на загибель, тому що вони не зробили того, що повинні були зробити. “Якби ж я зробив це!” Це усвідомлення втраченого буде завдавати найбільшого болю. “Коли з’явиться з неба Господь Ісус з Анголами сили Своєї, – “в огні полум’яному, що даватиме помсту на тих, хто Бога не знає, і не слухає” Євангелії Господа нашого Ісуса. Вони кару приймуть, – вічну погибіль” (2 Сол. 1:7-9).

  Багато людей обманюють себе, вірячи, що будуть мати ще одну можливість після того, як земне життя закінчиться, але Біблія вчить нас, що деревина “залишиться на місці, куди … впаде” (Екл. 11:3). “Не дивуйтесь цьому, бо надходить година, коли всі, хто в гробах, – Його голос почують, і повиходять ті, що чинили добро, на воскресення життя, а котрі зло чинили, на воскресення Суду” (Ів. 5:28-29). “...Тому тодішній світ, водою потоплений, згинув. А теперішні небо й земля заховані тим самим словом, і зберігаються для огню на день суду й загибелі безбожних людей” (2 Пет. 3:6-7).

  Ваше майбутнє залежить від того, спасенні ви чи ні.

  Якщо ви не спасенні – зупиніться і задумайтесь. Де ви будете проводити нескінченну вічність? Хіба можна легковажно думати, як хто вважає, ніби колись і якимсь чином усе владнається само по собі? Не робіть цієї фатальної помилки. Недбалість не зможе служити виправданням гріха. “Шукайте Господа, доки можна знайти Його, кличте Його, як Він близько!” (Іс. 55:6). “Син бо Людський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло!” (Луки 19:10). “І ці підуть на вічную муку, а праведники – на вічне життя” (Матв. 25:46).