Прихід Господній може бути скоро

  Господь прийде, як злодій вночі, – несподівано (2 Пет. 3:10). Чому скоро? Подивись навколо себе: що ти бачиш?

  Біблія розповідає нам про те, що повинно статися в останні часи, і саме це зараз відбувається, "бо так само, як за днів до потопу всі їли й пили, женилися й заміж виходили, аж до дня, "коли Ной увійшов до ковчегу", і не знали, аж поки потоп прийшов та й усіх не забрав, – так буде і прихід Сина Людського" (Матв. 24:38, 39). Бог знищив потопом перший світ тому, що люди стали самолюбні, і уявою їх сердець було постійне зло; насильство наповнило землю. Вони були людьми, "…що більше люблять розкоші, аніж люблять Бога" (2 Тим. 3:4). Сьогодні люди люблять насолоду так, як ніколи раніше, і прикладають усі зусилля, щоб досягнути її.

  Розглянемо стан речей сьогодення. В багатьох містах відбуваються руйнівні, повні ненависті заворушення. Кожного дня проливається кров і гинуть люди. Чому? Люди забули Бога. Чому молодь стала такою неспокійною і тривожною? Батько й мати працюють, залишаючи своїх дітей наодинці саме в той час, коли дітям необхідний той, хто б навчав їх. Вони вештаються по вулицях і потрапляють у великі неприємності. Кількість правопорушень серед молоді зростає з року в рік. Злочинність, від великих до малих провин, зростає. Як ви гадаєте, чи можливо тут чекати змін на краще? Чи бачите ви взагалі шанси на поліпшення? Як довго це може продовжуватись? Бог довготерпеливий, але Його Дух не завжди буде зневажатись людьми. Надходить день розплати, коли люди повинні будуть дати звіт перед Богом.

  А яким же є християнин сьогодні? Чи дійсно він ставить найважливіші справи на перше місце? Чи, може, матеріалізм цього світу так поглинув його, що він неспроможний нести справжнє світло? Чи, може, сіль землі втратила свою спасаючу силу? Біблія говорить, що якщо світло, що в тобі – темрява, то яка велика та темрява! Так, ми всі повинні відверто зізнатися, що світло наше стало неясне, а скоро прийде день, коли всі душі постануть перед Великим Суддею і дадуть відповідь за свої вчинки.

  Ісус прийде так, як про це написано в Біблії: "І, прорікши оце, як дивились вони, Він угору возноситись став, а хмара забрала Його сперед їхніх очей… А коли вони пильно дивились на небо, як Він віддалявся, то два мужі у білій одежі ось стали при них, та й сказали: "Галілейські мужі, – чого стоїте й задивляєтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, прийде так, як бачили ви, як ішов Він на небо!" (Дії 1:9-11). Це, дорогі друзі, одна з подій, яку ми не пропустимо ні в якому разі. Кожне око побачить Його. Він прийде незабаром, і коли це станеться, – "перед Ним усі народи зберуться, і Він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів" (Матв. 25:32). Деякі увійдуть з Ним у Небесну славу, інші залишаться. А що буде з тобою? Ти підеш з першими, чи будеш залишений? Вибір за тобою!

Ми всі грішні

Повний текст: Прихід Господній може бути скоро

  Ми всі народжені з грішною природою – схильністю грішити. Всі ми, як ті вівці, збилися з дороги. Серед нас немає праведних, ні жодного. Ніхто з нас не може сказати, що він безгрішний. Для людини природнім є брехати, ошукувати і красти. З дитинства ми робили багато поганого. Ставши дорослими, ми усвідомлюємо, що все ще схильні робити те саме. Гріх має свої наслідки – він не може залишитися без покарання. "Бо хто сіє для власного тіла свого, той від тіла тління пожне…" (Гал. 6:8). Ми самі не можемо спокутувати свої гріхи, а гріх ніколи не ввійде на Небо. Що ж станеться з нами? Якщо не покаємося – залишимось за дверима, без надії. 

  Прийде день, коли Господь Сам зійде з Неба, щоб узяти у небесну славу з Собою тих, хто готовий – тих, хто народився згори (1 Сол. 4:16,17). Небеса будуть такі прекрасні, як написано: "Чого око не бачило й вухо не чуло, і що на серце людині не впало, те Бог приготував був тим, хто любить Його!" (1 Кор. 2:9). Якщо ми не будемо готові, то не ввійдемо на Небеса. Далі Біблія говорить, що земля згорить у вогні (2 Пет. 3:10). Слово Боже каже, що той вогонь буде незгасним, "де "їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь"(Мар. 9:44). Там буде плач, ридання і скрегіт зубів навіки. Там будуть страждати і терпіти муки ті, хто не ввійшов на Небеса: "А дим їхніх мук підійматиметься вічні віки…" (Об. 14:11). Наш обмежений розум не може зрозуміти, що це означає. Загублений! Покинутий! Без найменшої надії на краще майбутнє. 

  Найгірше буде в тому, що через впертісь, нехтування, любов до насолод і гріха, ми втратимо нагороду вічного спасіння. Це буде лише наша власна провина. Там ми будемо за власним вибором, і завжди усвідомлюватимемо, що могли б бути спасенні, що любов Божа приготувала шлях, який міг врятувати нас від страшної долі.

Божа любов

  Ніхто не зміг дати кращого пояснення Божої любові, ніж Апостол Іван: "Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне. Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засудив, але щоб через Нього світ спасся" (Ів. 3:16,17). Ісус запрошує кожного: "Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, – і Я вас заспокою! Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене… Бож ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий!" (Матв. 11:28-30).

  В часи Старого Заповіту люди проливали кров волів, ягнят, козлів, голубів, коли робили жертвоприношення. Вони, напевно, розуміли, що єдиним способом  спокутувати гріх, було пролиття крові і смерть. У книзі пророка Ісаї, у 53 розділі говориться, що Христос був ведений, як ягня на заколення, і Він не відкрив Своїх вуст. Щоб вийти зі становища, що веде до загибелі, потрібно прийняти Ісуса як свого Спасителя, Його Кров – як розплату за наш гріх. Його шлях повинен стати нашим шляхом. Він говорить: "Я – дорога, і правда, і життя" (Ів. 14:6). "Хто до Мене приходить, Я не вижену геть" (Ів. 6:37). Слово Боже звертає нашу увагу на Ісуса, Агнця Божого, Котрий взяв на Себе гріхи всього світу. Воно розповідає про те, як Він жив на землі, як Він звільняв знеможених від тягара, зцілював хворих, повертав до життя мертвих. І врешті-решт, Він помер на хресті, щоб воскреснути знову. Тепер шлях до спасіння повністю завершений і досконалий. Якщо ми знехтуємо цим чудовим даром спасіння, як ми зможемо уникнути вічної погибелі?

Обов’язок християнина

  Скоро наше земне життя закінчиться. Постає важливе питання: чи буде наша справа завершеною? Якщо ми маємо можливість свідчити про Христа якійсь душі, що йде до загибелі, але не робимо цього, ця можливість мине. Якщо та бідна душа відійде у вічність без Христа, як ми виправдаємо своє байдуже ставлення? Як ми будемо відповідати за свою недбалість?

  Бог сказав через пророка Єзекіїля: "Коли Я скажу безбожному: "Конче помреш", а ти не остережеш його й не будеш говорити, щоб остерегти несправедливого від його несправедливої дороги, щоб він жив, то цей безбожний помре за свою провину, а його кров Я зажадаю з твоєї руки!" (Єзек. 3:18). Прочитай також наступні чотири вірші з того самого розділу. Розуміння такої великої відповідальності змушує нас відчути трепет. Ми – Його свідки. Наше відношення до щоденного життя і наша ревність до духовного допомагає людям формувати їхню думку про християнство. Ми повинні бути сповненими Святим Духом, а наші серця – любов’ю Божою. Щоб ми були правдивими Божими свідками, ми повинні мати уяву про те, яка жахлива доля очікує загиблих грішників. Занадто часто ми чекаємо на натхнення замість того, щоб палко молитись про його появу. Що ми, християни, можемо зробити, аби гідно відповісти на виклик сьогодення? Чи зуміємо ми закінчити свою справу, а чи може втратимо чудесний дар вічного спасіння? Якщо ми хочемо щось зробити для Господа, ми повинні робити це зараз! Бо "Той, Хто має прийти, прийде й баритись не буде!" (Євр. 10:37).

    Спаситель прийде не знати коли,
    Опівночі, вранці, при ясному дні.
    Нас ввечері може не стати –
    Чи будемо ми пильнувати?

Зв'яжіться з нами

Замовити трактати

Алкоголь-Чи всі витрати ви підрахували?

  «В кого "ой", в кого "ай", в кого сварки, в кого клопіт, в кого рани даремні, в кого очі червоні? – У тих, хто запізнюється над вином, у тих, хто приходить попробувати вина змішаного. Не дивись на вино, як воно рум'яніє, як виблискує в келиху й рівненько ллється, – кінець його буде кусати, як гад, і вжалить, немов та гадюка» (Пр. 23:29-32).

  Біблія дуже чітко зображує наслідки вживання алкоголю. Стогін, сварки, горе, рани – тільки частина загальної картини. Перелік нещасть тих, хто проводить свій час за вживанням вина, може бути продовженим і вмістить багато іншого.

  Багато людей, свого часу шанованих, деградували через вживання алкоголю. Пияцтво призводило до руйнування відносин у сім'ї, до подружніх зрад, крадіжок, вбивства.

  Багато молодих подружніх пар, що мріяли про майбутнє життя у злагоді та взаємній довірі, було зруйновано алкоголем.

  На жаль, той перший келих був випитий так легковажно і бездумно! Хіба думав тоді хто-небудь про майбутнє? Але з часом, щоб «врівноважити» нескінченні стреси і турботи буденного життя, алкоголю потрібно було дедалі більше. Непорозуміння, сварки і відчуття, що тебе недооцінюють, з'являлись дедалі частіше, і зрештою надія на краще майбутнє зникла зовсім. Алкоголь став милицею, на яку людина намагалася зіпертись серед проблем. Гроші, що були так потрібні сім'ї, витрачалися на купівлю спиртного. Знайти час, щоб провести разом з сім'єю, здавалось неможливим. Врешті-решт, алкоголь виявився єдиною відповіддю на безліч проблем. Він на деякий час робив турботи, а також розчарування в житті нечутними і невиразними. Але коли поверталася тверезість, проблеми тільки зростали, а з ними – і бажання напитися знову. Потреба у щоденному вживанні спиртного приводить людину у полон алкоголю і робить рабою на шкоду самій людині і ближнім. Вона замкнена у хибному колі гріха – і здається, що виходу з цього кола немає. Але почекайте! Надія є, і є чим втамувати цю жахливу спрагу.

Ісус – ось відповідь

Повний текст: Алкоголь-Чи всі витрати ви підрахували?

  Ісус пропонує нам воду, що здатна втамувати спрагу людини. Під час Свого земного життя Він зустрів жінку, що прийшла до криниці по воду. Він сказав, що може дати їй воду, яка втамує спрагу, і вона ніколи більше не відчуватиме її. Кожна людина прагне напитися цієї води, бо вона зцілює душу (Ів. 4:5-26).

  Бог приготував чудовий вихід із цих проблем. Він говорить: «Хто прагне,  тому даром Я дам від джерела живої води» (Об. 21:6). Ісус і є цим живим джерелом. Прийди до Нього таким, який ти є. Скажи Йому, що не можеш допомогти собі сам. Скажи, що тепер ти розумієш, що тільки Він може позбавити тебе смертельних обіймів алкоголю. Ти добре знаєш із власного досвіду, що самої тільки сили волі не достатньо, щоб перемогти цю сильну спокусу.

  Прийди до Бога як грішник і покайся у своєму егоїстичному і гріховному житті, тільки повір, що Господь має для тебе вихід. Ти віднайдеш силу для того, щоб повністю віддати Йому своє життя. Кров Ісуса Христа змиє твої гріхи, і ти зможеш отримати те, що Бог обіцяє в Ісаї 1:18: «Тоді прийдіть, і будемо правувати, – говорить Господь: коли ваші гріхи будуть як кармазин, – стануть білі, мов сніг; якщо будуть червоні, немов багряниця, – то стануть мов вовна вони». Коли Бог прощає нас, Він не залишає наші серця порожніми, а наповнює нас любов'ю та благодаттю.

  Коли любов Божа наповнить твоє серце, ти отримаєш глибоке відчуття задоволення і спокою. Ти станеш одним із Його дітей. Твій дух буде вільним і відкритим, і ти отримаєш впевненість у спасінні. Ти знатимеш, на Кого покластися під час тяжких випробувань. Коли буде втамовано твою духовну спрагу, ти дістанеш силу перемогти потяг до спиртного. Рани можуть бути зцілені, і тільки шрами залишаться після них, нагадуючи про чудову милість Божу. Прийди і пий цю живу воду: «Хто до мене приходить, Я не вижену геть» (Ів. 6:37).

Підтримка і спілкування людей Божих

  Дуже важливо продовжувати пізнавати волю Божу у всіх сферах свого життя. Церква Божа – надійний притулок, де ти можеш знайти спілкування і підтримку у важкі часи, що неодмінно настануть. Бог бажає замінити гріховне спілкування минулого життя новим колом друзів. Спілкування з народом Божим допоможе тобі отримати настанову на майбутнє і підтримку у боротьбі зі спокусами.

  «І вас, що мертві були через ваші провини й гріхи, в яких ви колись проживали за звичаєм віку цього, за волею князя, що панує в повітрі, духа, що працює тепер у неслухняних, між якими й усі ми проживали колись у пожадливостях нашого тіла, як чинили волю тіла й думок, і з природи були дітьми гніву, як і інші, – Бог же багатий на милосердя, через Свою превелику любов, що нею Він нас полюбив, і нас, що мертві були через прогріхи, оживив разом із Христом, – спасені ви благодаттю, – і разом із Ним воскресив, і разом із Ним посадив на небесних місцях у Христі Ісусі» (До еф. 2:1-6).

 

Зв'яжіться з нами

Замовити трактати

Звільнення від куріння

  В пошуках щастя людина часто обирає шляхи, які врешті решт приводять її до розчарування. Серед яких – збагачення, проведення часу в товаристві людей зі спільними інтересами, вживання алкоголю та тютюну. Все це спустошує людську душу. В Євангелії від Івана 4:1-30 Ісус говорить про цю порожнечу при зустрічі з жінкою самарянкою, яка прийшла до колодязя набрати води. Він запропонував їй живу воду, яка змогла би вгамувати спрагу її душі. Вода з колодязя вгамувала її фізичну спрагу, а Ісус – духовну. 

  Можливо не багато людей сьогодні погодяться з тим, що вони мають потребу чи внутрішню спрагу в їхньому житті. Навіть якщо фізична активність та задоволення бажань часто заглушають цю проблему, вона існує. По цій причині Бог послав на землю Ісуса, щоб Він визволив людину від спокус та гріхів цього світу (або плоті). Він дає надію полоненим гріхом на те, що у них є можливість отримати свободу та оновлення серця і розуму.

Чому люди палять?

  Чому люди палять? Чи дає паління тривале відчуття задоволення? Можливо у когось є друзі, якими він захоплюється і які мають цю звичку, тому це виглядає привабливо. Іноді людина робить те, чого вона звичайно не робила, заради того, щоб інші люди прийняли її. Можливо, такі вчинки – це одне з проявів почуття невпевненості, яке потребує задовільнення? Було б добре, якби кожен серйозно замислився над цими питаннями.

  Коли людина почуває себе невпевненою, вона намагається заповнити свій час діяльністю, яка відволікає її розум від важливіших питань життя. Тоді з’являються у неї звички, за допомогою яких вона намагається приховати свої слабкості і справити враження впевненої в собі людини. У деяких людей, які мають схильність хвлилюватись, часто виникає потреба теребити щось в руках для заспокоєння. Згодом вони стають залежними від сигарет, але не знаходять тривалого спокою. Більшість молодих людей починають палити під певним впливом. Одним, почати палити запропонували друзі.  Інші спробували цигарку під впливом реклами. Адже у вигідному світлі зображено молодих успішних людей з цигаркою і це справляє враження, що саме так зараз модно робити. Дехто з молоді наслідує приклад своїх батьків, які палять. Їм здається, що вони можуть контролювати свій потяг до паління, і вони впевнені, що в будь-який час зможуть залишити цю звичку. Занадто пізно вони усвідомлюють, що залежні від паління і залишити його не можуть.

Чи є паління гріхом?

  Чи є паління гріхом? Чи вважає його гріхом Біблія? Люди часто задають ці питання, і на них потрібно дати відповідь. В Біблії не говориться конкретно про паління. Але в ній викладені напрямки і принципи, якими ми можемо керуватись в цих питаннях. 

Повний текст: Звільнення від куріння

  Біблія чітко вчить, що наше тіло нам не належить і воно призначене бути храмом Бога і Його Святого Духа. В 1 Кор. 3:16,17 говориться, що забруднення і пошкодження власного тіла є гріхом: “Чи не знаєте ви, що ви – Божий храм, і Дух Божий у вас пробуває? Як хто нівечить Божого храма, того знівечить Бог, бо храм Божий святий, а храм той то ви!”. Багато свідчать, що паління поступово ослабляє і навіть руйнує тіло, яке призначене служити Богу і прославляти Його. “Хіба ви не знаєте, що ваше тіло – то храм Духа Святого, що живе Він у вас, якого від Бога ви маєте, і ви не свої?” (1 Кор. 6:19). Бог благає людей  утримуватися від плотських бажань, які притупляють духовні відчуття. “Благаю вас, любі, як приходьків та подорожніх, щоб ви здержувались від тілесних пожадливостей, що воюють проти душі.” (1 Пет. 2:11). Нехтування справжніми цінностями і тілесне задоволення, яке людина намагається отримати від паління відносяться до того, що ворогує проти людської душі. Паління – це спроба задовільнити тілесну природу. Біблія говорить: “Бо ті, хто ходить за тілом, думають про тілесне, а хто за духом – про духовне.” (Рим. 8:5).

  Бог хоче, щоб, ті хто служать Йому жили чистим життям, відділившись від невіруючого суспільства, яке оточує їх. Прийняття Христа і його шляху, несіння Його хреста відрізнить життя людині від життя тих, хто не є Християнами.

  Апостол Павло писав: “А щодо мене, то нехай нічим не хвалюся, хіба тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, що ним розп’ятий світ для мене, а я для світу.” (Гал. 6:14). Чи можна сказати, що паління нешкідлива звичка, яка не ображає інших? Чи може таку звичку мати людина, відокремлена від світу через хрест Христа? Ми змушені зробити висновок, що звичка палити відносить людину до тих багатьох, які йдуть широким шляхом і шукають власного задоволення, а не Божої волі.

Згубне марнотратство

  Витрата грошей на цигарки часто позбавляє дітей і дорослих того, що їм дійсно необхідно для життя – їжі, одягу і навіть домівки. Використання фінансів з такими егоїстичними намірами спричиняє багато страждань і ускладнень сьогодні. Мільярди доларів щорічно витрачаються в світі на купівлю цигарок. Господь говорить: “Нащо будете важити срібло за те, що не хліб, і працю вашу за те, що не ситить? Послухайте пильно Мене, й споживайте добро, – і нехай розкошує у наситі ваша душа!” (Іс. 55:2). 

Бог має силу звільнити

  Бог любить тебе і хоче, щоб ти прийшов до нього таким, який ти є. Він може легко звільнити тебе. Не дивлячись на те, що паління заволоділо тобою і у тебе виникає бажання  палити знову, Бог з радістю дасть тобі Свою могутню силу для перемоги над цією проблемою. “Хто Бог інший, як Ти, що прощає провину і пробачує прогріх останку спадку Свого, Свого гніву не держить назавжди, бо кохається в милості? Знов над нами Він змилується, наші провини потопче, – Ти кинеш у морську глибочінь усі наші гріхи.” (Мих. 7:18, 19).

  Якщо ти палиш, у тебе може виникнути багато питань: “Що скажуть друзі, якщо я кину палити? Що вони подумають, якщо я не зможу кинути? Я і раніше намагався, але мені не вдалося. Потяг до сигарети такий сильний! Сигарета дає мені деяке заспокоєння, доки мені не захочеться викурити наступну. Хто мені допоможе? Чи розуміє Бог, що я відчуваю?”

  Бог бачить твоє серце. Він не лише знає твої звички та проблеми, але і бачить як сатана зловив тебе у свою пастку. Можливо до цієї проблеми тебе привела власна гордість через твоє прагнення мати прихильність друзів. Ісус помер на хресті, щоб принести звільнення від жорстокого господаря – гріха. Той, хто усвідомлює потребу в звільненні та готовий розіп’яти своє ,,Я’’, отримає допомогу. Рим. 6:5, 6 навчає нас: “Бо коли ми з’єдналися подобою смерті Його, то з’єднаємось і подобою воскресення, знаючи те, що наш давній чоловік розп’ятий із Ним, щоб знищилося тіло гріховне, щоб не бути нам більше рабами гріха.”

  Бог створив нас на Свій образ і очікує, щоб ми своїм життям прославляли Його. Писання говорить в 1 Кор. 6:20: “Бо дорого куплені ви. Отож прославляйте Бога в тілі своєму та в дусі своєму, що Божі вони!”. Дії, які не прославляють Бога, залишають в душі людини відчуття спустошення. Люди спокушуються знову і знову повторювати їх, намагаючись отримати задоволення.  Та на жаль! Воно триває не довго. Бог простягає милість та співчуття тим, хто потрапив в цю залежність і хоче дати їм нове життя у Христі. “Тому-то, коли хто в Христі, той створіння нове, – стародавнє минуло, ото сталось нове!” (2 Кор. 5:17).

Зв'яжіться з нами

Замовити трактати