Що мені робити щоб спастися?
Що мені робити?
Це дуже хороше запитання, яке кожен повинен задати собі. Воно стосується призначення душі у вічності – вічного життя. Якщо ви не християнин, не пережили народження згори, Ісус Христос сказав би: "Вам необхідно родитись згори" (Ів. 3:7).
Що означає бути народженим згори?
Це означає, що людина повинна народитись знову, тобто пережити нове народження. Іншими словами – повністю змінитись під впливом Духа Святого, "щоб Він змилувався над вашими гріхами" (Дії 3:19).
Кому необхідне це нове народження?
Кожний чоловік та жінка, юнак та дівчина, які здатні відповідати за свої вчинки, повинні відродитись духовно. В 53-му розділі книги пророка Ісаї, він, керований Духом Святим, описав страждання Господа Ісуса Христа через гріхи всього людства за кілька століть до цієї події. У 6-му вірші він пише: "Усі ми блудили, мов ті овечки, розпорошились кожен на власну дорогу…". Ісус дуже просто пояснив це Никодиму, учителю Ізраїля: "Поправді, поправді кажу Я тобі: коли хто не народиться згори, то не може побачити Божого Царства" (Ів. 3:3). Ісус також розповів, що мова йшла про духовне народження. Таке народження – робота Духа Святого.
Ісус закликає: "Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, – і Я вас заспокою! Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий, – і "знайдете спокій душам своїм". Бо ж ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий!" (Матв. 11:28-30).
Всі струджені та обтяжені тягарем власного гріха, – прийдіть до підніжжя розп’ятого Христа і залиште свій гріх там, щоб одержати примирення (Рим. 5:11). Ісус страждав, пролив Свою Кров і помер на хресті "за наші гріхи, і не тільки за наші, але й за гріхи всього світу" (1 Ів. 2:2). Ми повинні відчути провину за свої гріхи і усвідомити, що Ісус страждав замість нас. "Хто ховає провини свої, тому не ведеться, а хто признається та кидає їх, той буде помилуваний" (Кн. Приповістей 28:13).
Повний текст: Що мені робити щоб спастися?
Яким би великим грішником ви не були – для вас є надія. "Прийдіть, і будемо правуватися, – говорить Господь: коли ваші гріхи будуть як кармазин, – стануть білі, мов сніг; якщо будуть червоні, немов багряниця, – то стануть мов вовна вони!" (Іс. 1:18). "…Це ті, що прийшли від великого горя, і випрали одіж свою, та вибілили її в крові Агнця…" (Об’яв. 7:14).
Біблія вчить нас, що всі згрішили і позбавлені Божої слави (Рим. 3:23). Але це не безнадійне становище, тому що Бог всіх закликає до каяття (Дії 17:30). "Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої" (1 Ів. 1:9). Це означає, що якщо ми скривдили свого ближнього, ми повинні визнати і сповідати свій гріх, а також відшкодувати належне, де потрібно.
У Євангелії від Луки, розділ 19, ми читаємо про Закхея, який повернув вчетверо більше тим, кому завинив. Покаяння, сповідь і виправлення – все це є складовими нашого навернення до Господа Ісуса від усього серця, душі, розуму і сили.
Також ми читаємо: "Бо коли ти устами визнаватимеш Ісуса за Господа, і будеш вірувати в своїм серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся" (Рим. 10:9). Віра і справи ідуть пліч-о-пліч. "Ось Я стою під дверима та стукаю: коли хто почує Мій голос і двері відчинить, Я до нього ввійду, і буду вечеряти з ним, а він зо Мною" (Об’яв. 3:20). Яке невимовно чудове відчуття – мати прощення своїм гріхам і "мир із Богом через Господа нашого Ісуса Христа" (Рим. 5:1). Це – початок Неба на землі.
"Тому то, коли хто в Христі, той створіння нове, – стародавнє минуло, ото сталось нове!" (2 Кор. 5:17). "Тож немає тепер жодного осуду тим, хто ходить у Христі Ісусі не за тілом, а за духом" (Рим. 8:1). Пожадливість тілесна, пожадливість очами, життєва пиха (1 Ів. 2:15-17), а також плотські вчинки, про які ми читаємо у Посланні до Галатів 5:19-21, – все це знаходиться за межами царства спасіння, тоді як плід Духа, як записано в Гал. 5:22-26, "має обітницю життя теперішнього та майбутнього" (1 Тим. 4:8).
