Каяття – двері до прощення

  Дорогий друже! Чи знаєш ти, що Святим Богом ти був визнаний винним у гріхах і засуджений на смерть? Якщо грішна людина хоче уникнути вічної загибелі і бути спасенною, вона повинна отримати Боже прощення. У даному розумінні прощення – це відмова Бога від покарання, на яке ми заслуговуємо. Але Бог не дарує людям прощення безумовно, хоча спасіння є дар і його не можна заробити. Умова, за якої Бог прощає – це каяття.

  Іван Хреститель прийшов проповідувати Слово Боже, і його проповідь була проста і могутня: «Покайтесь, бо наблизилось Царство Небесне!» (Матв. 3:2). Ісус, Син Божий, розпочав Своє служіння саме цим закликом: «Покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне!» (Матв. 4:17). Покаяння! Ось що необхідно для спасіння. Апостол Петро говорив так: «Покайтеся ж та наверніться, щоб Він змилувався над вашими гріхами» (Дії 3:19). Через каяття відчиняються двері до прощення і спасіння.

Всі згрішили

  У цьому світі є багато людей, і багато в чому всі ми відрізняємось один від одного. Але всіх нас однаково стосуються слова з Біблії: «Всі згрішили, і позбавлені Божої слави» (До рим. 3:23). І далі: «Нема праведного ані одного» (До рим. 3:10). Бог промовляв через Свого пророка Ісаю: «Усі ми блудили, немов ті овечки, розпорошились кожен на власну дорогу» (Іс. 53:6). Чи помічаєш ти головну думку цих цитат із Біблії? «Усі відійшли від Бога». «Нема ані одного праведного». «Всі грішні». Хіба це не стосується і тебе? Твоя душа, твоє життя належать Богові. Люди, які не визнають Бога Господарем їхнього життя, потопають у непокорі та гріхах. «Душа, що грішить, – вона помре» (Єзек. 18:4).

Гріх розділяє

  Твої гріхи відділили тебе від Бога. Ти відчуваєш тугу, яку не можеш пояснити. Ти можеш почуватися покинутим і думати, що Бог тебе не чує. Чому так відбувається, пояснює Сам Бог: «Ото ж бо, Господня рука не скоротшала, щоб не помагати, і Його вухо не стало тяжким, щоб не чути, бо то тільки переступи ваші відділювали вас від вашого Бога, і ваші провини ховали обличчя Його від вас, щоб Він не почув…» (Іс. 59:1, 2). Знову ж: «Заплата за гріх – смерть» (Рим. 6:23). Думаючи про своє життя і про свої гріхи, не забувай про Бога. Бог не має гріха, тому Він святий, праведний і справедливий. Бог говорить нам, що гріх повинен бути осуджений: «Бо Бог приведе кожну справу на суд, і все потаємне, – чи добре воно, чи лихе!» (Еккл. 12:14). Велика прірва лежить між тобою і Богом, і якщо не знайдеться шлях, який би з’єднав краї прірви між Святим Богом і грішником, ти загинеш навіки (Луки 16:26)! Але послухай: такий шлях існує, і для тебе ще є надія!

Ісус відчиняє двері

  Це правда, що Бог наказав судити смертю за гріх, але Він також є Богом любові: «Бог є любов» (1 Ів. 4:16). Друже мій, Бог любить тебе, хоч ти й живеш у гріхах. Його любов проклала тобі шлях до спасіння (Ів. 3:16). Бог винесе вирок гріху, і якби ця справедлива кара була застосована щодо людини, то людина відразу померла б. Ось чому Бог, Який не хоче, щоб хтось загинув, послав Свого Сина Ісуса понести покарання за наші гріхи і таким чином спасти нас від погибелі. В Біблії сказано: «Отже, бач добрість і суворість Божу» (До рим. 11:22). Доброта Божа жадала спасти людину, але Його суд вимагав вироку.

Повний текст: Каяття – двері до прощення

  Ісус прийшов у цей світ з особливої метою – спасти наші душі. Він був святий, безгрішний, невинний Агнець Божий. Бог довів нам Свою любов, коли Він поклав всі наші гріхи, наші провини і смертний вирок на Ісуса. Ось доброта Його до людини! Підкорившись волі Свого Отця, Ісус відчув на Собі кару за наші гріхи. Він став жертвою за них (2 до кор. 5:21). Ісус був розіп’ятий на хресті. Він терпів муки й агонію протягом шести годин, поки ціна за наші гріхи не була сплачена. А потім життя Ісуса згасло. Ось суворість Божа!

Покаяння

  Дорогий читачу! Чи розумієш ти, що коли Ісус помер за тебе, Він також  помер через твої гріхи? Хто насправді розіп’яв Ісуса? Хіба винуватцями цього є лише юдейські правителі, Пілат чи римські солдати? Одного разу, проповідуючи перед тисячами людей, апостол Петро сказав: «Того (Ісуса), що був виданий певною волею та передбаченням Божим, ви руками беззаконників розп'яли та забили» (Дії 2:23). Друже, поглянь на Ісуса, на Того, Хто був розіп’ятий, і визнай свою вину та участь у Його страті!

  Справжнє покаяння починається тоді, коли ти в своєму серці уявляєш цю жахливу картину. Силою Духа Божого ти усвідомлюєш, що мав померти не Ісус, а ти. Але Ісус помер замість тебе! Коли усвідомлення цього охопить твоє серце, біль і бажання розкаятися сповнять тебе. Жахливо навіть уявити собі, що одна людина стала причиною смерті іншої, а тим більше, коли це стосується смерті Сина Божого. Душа, охоплена цим видінням, у сльозах кається у своїй провині та сповідує свої гріхи. Коли ми думаємо про покарання Боже, яке поніс Ісус, і розуміємо, що це ми, а не Він, заслуговували на смерть, ми благаємо: «Боже, будь милостивий до мене грішного!» (Луки 18:13). Це перші плоди покаяння. Продовжуючи каятись, ми повністю залишаємо свої колишні гріховні шляхи і стаємо на шлях Божий. Людина, омита й очищена від своїх гріхів, навертається до горішнього. Ось коротко про покаяння, яким Бог сповнює серця тих, хто приходить до Нього. Тоді людина пізнає справжні спокій, щастя та безпеку.

  І нарешті, покаяння наповнює серце людини глибокою вдячністю і відданістю Христу та волі Божій. Коли ми були безнадійно приречені на смерть, Христос сказав: «Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, – і Я вас заспокою!» (Матв. 11:28). «Ми любимо Його, бо Він перше нас полюбив» (1 Ів. 4:19).

А після смерті? А що буде з тобою після смерті?

  Зараз ти живий, ти дихаєш, ти кудись йдеш чи працюєш. Можливо, ти живеш у статку, а може – у бідності. Сонце сходить і заходить, десь народжується дитина, а десь хтось умирає.

  УСЕ ЖИТТЯ – ЦЕ ЛИШЕ ЩОСЬ ТИМЧАСОВЕ. А ЩО БУДЕ З ТОБОЮ ПІСЛЯ СМЕРТІ?

  Віруючий ти чи ні, ти повинен відповісти на це найважливіше питання, тому що після короткого земного життя людина відходить у свій вічний дім (Еккл. 12:5).

АЛЕ КУДИ? 

  Твоя душа не буде похована на цвинтарі, де поховають тебе. Навіть якщо твоє тіло спалять у крематорії, душу вогонь знищити не зможе. Якщо ти загинеш у морській безодні, душа твоя не потоне.

ДУША ТВОЯ НЕ ВМРЕ НІКОЛИ!
БОГ НЕБА І ЗЕМЛІ СКАЗАВ: "УСІ ДУШІ МОЇ".

  Коли-небудь у майбутньому, твоя душа – "справжній ти" – зустрінеться як з гарними, так і з поганими вчинками, які ти зробив у цьому житті. Див. Євр. 9:27.

Повний текст: А після смерті? А що буде з тобою після смерті?

    Ти можеш щиро поклонятися Богу,
    можеш шкодувати про свої погані вчинки,
    можеш навіть відшкодувати украдене.
    Звичайно, усе це необхідно.

АЛЕ

ти не можеш спокутувати свої гріхи.

  Владика Небес, Праведний Суддя всієї землі, знає твої гріхи і твоє життя: від Нього нічого не можливо приховати. Зі своїми гріхами ти ніколи не зможеш ввійти в блаженство і славу прийдешнього світу.

  Але в той же час, Отець Небесний – люблячий Бог. Він приготував шлях для спасіння твого життя і душі. Ти можеш уникнути осуду на вічну погибель і на пекельний вогонь. Бог послав у цей світ Ісуса, щоб Він врятував твою душу. Ісус поніс твої гріхи, коли постраждав і вмер на Голгофському хресті. Бог приніс краще, що було на Небесах, у жертву за тебе. "Він був ранений за  наші гріхи, за наші провини Він мучений був, – кара на Ньому була за наш мир, Його ж ранами нас уздоровлено!" (Іс. 53:5). Ці пророцтва про Ісуса з'явилися за багато років до того, як Він прийшов на цю землю. 

  Чи готовий ти повірити, що Ісус любить тебе? Чи готовий ти молитися і сповідувати перед Ним свої гріхи? Чи хочеш ти покаятися й увірувати в Ісуса, Сина Бога Живого? Якщо ти цілковито довіриш своє життя в Його руки, Він дарує мир твоїй душі, а тобі – життя в славі після смерті. Лише тоді ти зможеш бути впевненим у тому, що знайдеш для своєї душі вічну обитель великої радості і розради.

  Але...! Пекло і невгасимий вогонь очікує тих, хто в цьому житті відкине спасительну любов Ісуса. Після смерті нічого не можна буде змінити, і не буде спасіння. "Тоді скаже й тим, що ліворуч: "Ідіть ви від Мене, прокляті, у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований" " (Матв. 25:41). "А раба непотрібного викиньте до зовнішньої темряви, – там буде плач і скрегіт зубів!" (Матв. 25:30).

  У Біблії Бог багато разів застерігає про майбутній останній Суд над усією землею. У Святому Писанні записані пророцтва про те, що перед настанням цього великого Судного Дня будуть явні і великі знамення.

  Перед Його пришестям будуть війни і слухи про війни, нещастя і збентеження народів, тобто народи будуть воювати один з одним, і їм буде здаватися, що немає іншої можливості вирішити суперечності в думках і відносинах.

  У різних частинах землі будуть землетруси та епідемії. Біблія також пророкує, що злі і нечестиві люди стануть ще гіршими. Люди не будуть прислухатися до застережень, а полюблять насолоду більше, ніж Бога. Хіба ми не є свідками здійснення цих пророцтв? Див. Матвія 24:6,7,12 і 2 Тимофію 3:4.

  Ми повинні пам'ятати, що наш Праведний і Великий Суддя не буде рахуватися з нашим нинішнім багатством чи бідністю, нашою славою чи безчестям, кольором шкіри, расовою чи кастовою приналежністю, а також з нашими переконаннями. Одного разу ми всі постанемо перед нашим Великим Творцем і Господом, і Він буде судити нас згідно з нашими вчинками. Прочитайте Матвія 25:32-33.

  У прийдешній нескінченній вічності не буде часу і годин, не буде календарів, і століттям не буде ліку. Дим страждань грішників і безбожників буде підійматись довіку. А в той же час на Небесах не буде кінця радості, пісням, блаженству і розраді спасенних і викуплених. Зроби вибір зараз! Адже незабаром може бути занадто пізно! "Ось тепер час приємний, ось тепер день спасіння!" (2 Кор. 6:2; Матв. 11:28-30).

Найважливіша історія, яку потрібно знати

Bible and Candle

  Колись у цьому світі не було нічого: ні риб, ні зірок на небі, ні морів і гарних квітів. Навкруги була лише порожнеча і темрява. Але був Бог.

  Бог мав чудовий план. Він уявив чудовий світ і, думаючи про це, створив його. Він створив його з нічого. Створюючи щось, Бог просто промовляв: «Нехай буде так», – і все виникало миттєво!

  Він створив світло, ріки і моря; землю, вкриту травою; птахів і дерева.

Повний текст: Найважливіша історія, яку потрібно знати

  Останнім з усього Він створив чоловіка і жінку для нього. Їх імена були Адам і Єва.

  Бог дуже сильно любив їх. Кожен вечір Він навідував їх у чудовому саду, де вони жили.

  Весь сад вони могли використовувати на свій розсуд і насолоджуватися усім, крім одного дерева, торкатися якого Бог заборонив.

  Адам і Єва були щасливі до тих пір, коли одного разу сатана, ворог Бога, не спокусив їх. Вони вирішили скуштувати плід із забороненого Богом дерева. Вони згрішили. Вперше вони відчули сором і смуток.

  Більше вони не могли розмовляти з Богом. Тепер їм доведеться пізнати біль і труднощі. Крім того, їх життя неодмінно закінчиться смертю. Як же вони жалкували про це!

  Але Бог пообіцяв допомогти їм. Він сказав, що, коли прийде час, Він пошле Свого Сина Ісуса в цей світ. Ісус зійде з небес і відкриє шлях до прощення гріхів. Для цього Йому доведеться постраждати і померти за людство. Як же раділи вони тому, що Бог пошле їм Спасителя!

  У Адама і Єва народилися діти і онуки. З часом світ наповнився людьми.

  Бог хотів, щоб кожна людина була щаслива. Він вчив людей, як потрібно жити. Ось перелік правил, які дав людям Бог:  

  1. Хай не буде тобі інших богів передо Мною.
  2. Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею.
  3. Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно.
  4. Пам'ятай день суботній, щоб святити його.
  5. Шануй свого батька та матір свою.
  6. Не вбивай.
  7. Не чини перелюбу.
  8. Не кради.
  9. Не свідкуй неправдиво на свого ближнього.
  10. Не жадай дому ближнього свого, не жадай жони ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що ближнього твого.

    (Повторення Закону 20:3-17).

  Ці заповіді записані в Біблії, тому ми також можемо прочитати їх. Виконуючи їх, ми будемо щасливі.

  Сатана не хоче, щоб ми дотримувалися цих заповідей. Інколи він говорить нам вкрасти щось, коли ніхто цього не бачить. Але Бог знає про це. Він все бачить.

  Інколи сатана спокушує нас сказати неправду і запевняє, що ніхто про це не дізнається. Але Бог знає про це. Він все чує.

  Коли ми робимо це, ми відчуваємо докори сумління. Бог любить нас і хоче допомогти нам стати хорошими. Ось чому Він послав у світ Ісуса. Він пам’ятав Свою обітницю.

  Багато років по тому народився Ісус як маленьке дитя. Він виріс і став дорослим чоловіком.

  Він зробив багато дивовижного. Він зцілював хворих. Він повертав зір сліпим. Він благословляв дітей.

  Ісус ніколи не робив нічого поганого. Він розповідав людям про Бога і про те, як слухатися Його.

  Через деякий час вороги Ісуса розіп’яли Його на хресті. Він помер.

  Він постраждав і помер за гріхи всіх людей, навіть тих, хто розіп’яв Його на хресті.

  Ісуса похоронили. Але потім відбулося дещо дивовижне. Він не залишився у могилі. Він воскрес із мертвих!

  Невдовзі Бог забрав Його на небеса. Коли друзі Ісуса дивилися, як Він возноситься на небо, Ангел Божий сказав їм, що Ісус повернеться знову.

  Ісус помер і за наші гріхи. Він хоче, щоб ми жалкували про них і покаялися. Він готовий пробачити нам!

  Ми можемо у будь-який час звернутися до Бога в молитві. Він чує кожне слово і знає кожну думку. Він наповнює нас відчуттям внутрішнього щастя, коли наші гріхи прощені. Тоді ми хочемо робити те, що правильно. Тоді ми хочемо бути добрими.

  Ми можемо вибрати шлях непокори Богові і піти слідом за сатаною. Але Слово Боже говорить, що якщо ми відвернемося від Бога у цьому житті, Він кине нас у пекло. Пекло – це місце невгасимого вогню.

  Але якщо ми любимо Ісуса і слухаємося Його, Він забере нас на небеса, коли повернеться. Небеса – це чудова оселя Бога і Його Сина Ісуса. Це дім, де панують любов і світло. Там ми завжди будемо щасливі.