Каяття – двері до прощення
Дорогий друже! Чи знаєш ти, що Святим Богом ти був визнаний винним у гріхах і засуджений на смерть? Якщо грішна людина хоче уникнути вічної загибелі і бути спасенною, вона повинна отримати Боже прощення. У даному розумінні прощення – це відмова Бога від покарання, на яке ми заслуговуємо. Але Бог не дарує людям прощення безумовно, хоча спасіння є дар і його не можна заробити. Умова, за якої Бог прощає – це каяття.
Іван Хреститель прийшов проповідувати Слово Боже, і його проповідь була проста і могутня: «Покайтесь, бо наблизилось Царство Небесне!» (Матв. 3:2). Ісус, Син Божий, розпочав Своє служіння саме цим закликом: «Покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне!» (Матв. 4:17). Покаяння! Ось що необхідно для спасіння. Апостол Петро говорив так: «Покайтеся ж та наверніться, щоб Він змилувався над вашими гріхами» (Дії 3:19). Через каяття відчиняються двері до прощення і спасіння.
Всі згрішили
У цьому світі є багато людей, і багато в чому всі ми відрізняємось один від одного. Але всіх нас однаково стосуються слова з Біблії: «Всі згрішили, і позбавлені Божої слави» (До рим. 3:23). І далі: «Нема праведного ані одного» (До рим. 3:10). Бог промовляв через Свого пророка Ісаю: «Усі ми блудили, немов ті овечки, розпорошились кожен на власну дорогу» (Іс. 53:6). Чи помічаєш ти головну думку цих цитат із Біблії? «Усі відійшли від Бога». «Нема ані одного праведного». «Всі грішні». Хіба це не стосується і тебе? Твоя душа, твоє життя належать Богові. Люди, які не визнають Бога Господарем їхнього життя, потопають у непокорі та гріхах. «Душа, що грішить, – вона помре» (Єзек. 18:4).
Гріх розділяє
Твої гріхи відділили тебе від Бога. Ти відчуваєш тугу, яку не можеш пояснити. Ти можеш почуватися покинутим і думати, що Бог тебе не чує. Чому так відбувається, пояснює Сам Бог: «Ото ж бо, Господня рука не скоротшала, щоб не помагати, і Його вухо не стало тяжким, щоб не чути, бо то тільки переступи ваші відділювали вас від вашого Бога, і ваші провини ховали обличчя Його від вас, щоб Він не почув…» (Іс. 59:1, 2). Знову ж: «Заплата за гріх – смерть» (Рим. 6:23). Думаючи про своє життя і про свої гріхи, не забувай про Бога. Бог не має гріха, тому Він святий, праведний і справедливий. Бог говорить нам, що гріх повинен бути осуджений: «Бо Бог приведе кожну справу на суд, і все потаємне, – чи добре воно, чи лихе!» (Еккл. 12:14). Велика прірва лежить між тобою і Богом, і якщо не знайдеться шлях, який би з’єднав краї прірви між Святим Богом і грішником, ти загинеш навіки (Луки 16:26)! Але послухай: такий шлях існує, і для тебе ще є надія!
Ісус відчиняє двері
Це правда, що Бог наказав судити смертю за гріх, але Він також є Богом любові: «Бог є любов» (1 Ів. 4:16). Друже мій, Бог любить тебе, хоч ти й живеш у гріхах. Його любов проклала тобі шлях до спасіння (Ів. 3:16). Бог винесе вирок гріху, і якби ця справедлива кара була застосована щодо людини, то людина відразу померла б. Ось чому Бог, Який не хоче, щоб хтось загинув, послав Свого Сина Ісуса понести покарання за наші гріхи і таким чином спасти нас від погибелі. В Біблії сказано: «Отже, бач добрість і суворість Божу» (До рим. 11:22). Доброта Божа жадала спасти людину, але Його суд вимагав вироку.
Повний текст: Каяття – двері до прощення
Ісус прийшов у цей світ з особливої метою – спасти наші душі. Він був святий, безгрішний, невинний Агнець Божий. Бог довів нам Свою любов, коли Він поклав всі наші гріхи, наші провини і смертний вирок на Ісуса. Ось доброта Його до людини! Підкорившись волі Свого Отця, Ісус відчув на Собі кару за наші гріхи. Він став жертвою за них (2 до кор. 5:21). Ісус був розіп’ятий на хресті. Він терпів муки й агонію протягом шести годин, поки ціна за наші гріхи не була сплачена. А потім життя Ісуса згасло. Ось суворість Божа!
Покаяння
Дорогий читачу! Чи розумієш ти, що коли Ісус помер за тебе, Він також помер через твої гріхи? Хто насправді розіп’яв Ісуса? Хіба винуватцями цього є лише юдейські правителі, Пілат чи римські солдати? Одного разу, проповідуючи перед тисячами людей, апостол Петро сказав: «Того (Ісуса), що був виданий певною волею та передбаченням Божим, ви руками беззаконників розп'яли та забили» (Дії 2:23). Друже, поглянь на Ісуса, на Того, Хто був розіп’ятий, і визнай свою вину та участь у Його страті!
Справжнє покаяння починається тоді, коли ти в своєму серці уявляєш цю жахливу картину. Силою Духа Божого ти усвідомлюєш, що мав померти не Ісус, а ти. Але Ісус помер замість тебе! Коли усвідомлення цього охопить твоє серце, біль і бажання розкаятися сповнять тебе. Жахливо навіть уявити собі, що одна людина стала причиною смерті іншої, а тим більше, коли це стосується смерті Сина Божого. Душа, охоплена цим видінням, у сльозах кається у своїй провині та сповідує свої гріхи. Коли ми думаємо про покарання Боже, яке поніс Ісус, і розуміємо, що це ми, а не Він, заслуговували на смерть, ми благаємо: «Боже, будь милостивий до мене грішного!» (Луки 18:13). Це перші плоди покаяння. Продовжуючи каятись, ми повністю залишаємо свої колишні гріховні шляхи і стаємо на шлях Божий. Людина, омита й очищена від своїх гріхів, навертається до горішнього. Ось коротко про покаяння, яким Бог сповнює серця тих, хто приходить до Нього. Тоді людина пізнає справжні спокій, щастя та безпеку.
І нарешті, покаяння наповнює серце людини глибокою вдячністю і відданістю Христу та волі Божій. Коли ми були безнадійно приречені на смерть, Христос сказав: «Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, – і Я вас заспокою!» (Матв. 11:28). «Ми любимо Його, бо Він перше нас полюбив» (1 Ів. 4:19).