Небеса - ваш майбутній дім?

  Чесноти, утілені в Христі, – правдивість, смиренність, чистота і любов – це дорогоцінні камені в Царстві Небесному. Їхнє значення для дітей Божих незмірно велике. Віруюча людина, життя якої сповнене Божою любов'ю з Небес, прагне бути чесною і праведною. Вона йде по цьому життю благословенним шляхом чесності. Її серце жадає повноти і чистоти християнської благодаті – небесного дому (2 Коринтян 5:1).

Небеса – обитель світла

  Земне життя повне тіней. Нам часто зустрічається те, чого ми не розуміємо. Ми намагаємося зазирнути в майбутнє, але зробити цього ми не здатні. Незважаючи на глибину пізнань, людині багато чого не відомо. У своєму житті ми часто відчуваємо розчарування. Усе це можна назвати пітьмою.

  На Небесах є лише світло. Це обитель Бога. «Бог є світло, і немає в Ньому ніякої пітьми» (1 Івана 1:5). У Його світлі – повнота премудрості. Знання там досконалі. Минуле і всі його події цілком відкриваються там. Коли справи людини злі, вона любить пітьму (Іоанна 3:19-21). Спасенні ж люблять світло. У цьому світлі буде досконале спілкування Отця і тих, хто перебуває з Ним.

  Небеса названі «спадщиною святих у світлі» (Колосян 1:12). Якості світла, згадані в Письмі, — це знання, святість, радість. І це світло не згасне – воно вічне! Там не буде ночі (Об'явлення 21:25).

Небеса – безпечна обитель, де немає гріха

  «І не ввійде до нього ніщо нечисте, ані той, хто чинить гидоту й неправду» (Об'явлення 21:27). Зневіра, розчарування, спокуси і гріх – частина земного життя. Вони ніколи не потраплять у той чудесний край.

  В Об'явленні 21:4 ми читаємо: «І Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре, і не буде вже ані смерті, ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося». Для християнина Небеса – це довгоочікуваний відпочинок, завершення шляху. Він знає, що в досконалому сяйві Небес навіки зникнуть скорботи: адже Бог не раз отирав його сльози ще на землі.

Безсмертя спасенних

  У цьому, земному житті нам важливо мати спілкування один з одним. Радості і печалі ближніх хвилюють нас. Для нас дуже велике значення мають сімейні зв'язки, і розлука приносить нам біль. Усе це – необхідна частина нашого земного (тлінного) життя.

  Коли Ісус повернеться для Суду над світом, усі ми будемо змінені. Мертві воскреснуть, смертні стануть безсмертними. Тлінне тіло, піддане смерті, буде подібне до тіла воскреслого Христа, «який перемінить тіло нашого пониження, щоб стало подібне до славного тіла Його, силою, якою Він може і все підкорити Собі» (Филип'ян 3:21). Тоді сімейні стосунки втратять для нас свою колишню значимість. Ісус учив, що на Небесах не буде шлюбів (Матвія 22:30). Земні почуття потьмяніють у порівнянні з великою радістю перед лицем Господа. Ніщо не затьмарить спілкування спасенних з Агнцем Божим.

  Святі будуть завжди бачити те, чого ніколи не могли бачити очі смертного; вони будуть чути те, чого смертна людина не могла чути ніколи, і знати те, що ніколи не приходило на серце смертному.

Ісус і обрані Його будуть прославлені

  Наближається день, коли Господь Ісус з'явиться всім, хто живе на землі. Кожний стане перед Ним для суду (Матвія 25:31-34). Його вірні послідовники, зневажувані і гнані в цьому житті, будуть вознесені на Небеса в славі. Там вони зможуть вічно славити Бога. Там безсмертя знищить смерть. «А коли оце тлінне в нетління зодягнеться, і оце смертне в безсмертя зодягнеться, тоді збудеться слово написане: "Поглинута смерть перемогою"!» (1 Коринтян 15:54, також 2 Коринтян 5:1).

  У цьому житті святі проходять через багато випробувань, спокус і труднощів. По милості Божій ті, хто сподівався на Спасителя й був старанним до кінця, вознесуться на Небеса. Там будуть люди всіх країн і народів, спасенні усіх часів, які зберегли віру. Це безліч людей, прощених і освячених Кров'ю Ісуса Христа, які будуть жити на Небесах (Об'явлення 7:9-14).

  Душі, викуплені в цьому житті, будуть прославлені на Небесах. Як чудово буде спасенним серед покликаних на шлюбний бенкет Його Церкви й Агнця Божого! Слава їх буде незрівнянною (Об'явлення 19:7-9).

Небеса: вище людського розуміння

  «Отож, тепер бачимо ми ніби у дзеркалі, у загадці, але потім – обличчям в обличчя; тепер розумію частинно, а потім пізнаю, як пізнаний я» (1 Коринтян 13:12).

  Неможливо зрозуміти до кінця й описати всю славу і велич Небес. Наш розум здатний усвідомити лише те, що ми бачимо і відчуваємо. І хоча ми розуміємо, що Небеса – це обитель душі з Богом, Він зволів не відкривати нам усіх таємниць про цей вічний дім.

  Деякі вірші Святого Письма дозволяють нам немов краєчком ока глянути на Небеса. Коли Степана, першого мученика християнства, було побито камінням за свою віру, він, "на небо споглянув, – і побачив Божу славу й Ісуса, що по Божій правиці стояв" (Дії 7:55). Степану, сповненому Духа Святого, було дано побачити на мить його майбутній дім.

  Хоча багато чого з того, що стосується Небес, не піддається поясненню, ми знаємо досить, щоб, подібно праведникам минулих століть, бажати навіки оселитися в місті, збудованому Богом. У посланні до Євреїв 11:10 ми читаємо, що Авраам вірою «чекав міста, що має підвалини, що Бог його будівничий та творець» (Прочитайте також Послання до євреїв 11:13-16).

Чи будемо там ми?

  Де опинимося ми після цього життя? Чи потрапимо ми на Небеса? Дух Божий тихо стукає в двері нашого серця, нагадуючи нам, що необхідно готуватися до вічності.

  Нам варто визнати, що ми маємо потребу в Господі. Через гріхопадіння на початку часів люди втратили благовоління Боже. Каяття в гріхах і прощення, одержане через Кров Ісуса, може відновити наше спілкування з Ним. Тоді Бог приймає нас як праведних і прощає нас. Так ми стаємо дітьми Божими силою Слова і Духа (Івана 3:5; 1:12). Світ, який ми маємо, – це передчуття повноти того спокою, що очікує нас у вічній оселі. Серце кожної людини може ясно свідчити його душі, що його очікує небесний дім (Івана 14:2-3).

Зв'яжіться з нами

Замовити трактати