Той, хто щирий, але помиляється
Зведення надійного житла можливе тоді, коли під час будівництва використовується інструмент, що називається висок. Без цього інструмента будівельник, навіть сумлінний і старанний, цілком можливо, припуститься серйозних помилок у роботі.
Подібним чином, наше життя і переконання потрібно перевіряти виском Слова Божого. Прочитайте Псалом 118:105; 2 Тимофію 3:15-17; Амоса 7:8.
Розповсюдженим є таке твердження: «Неважливо, у що ти віриш, якщо ти щирий у своїй вірі». Безперечно, кожен повинен бути щирим у своїй вірі й виборі правильних вчинків. Ми глибоко поважаємо людину, яка настільки чесна і щира в своїх переконаннях, що готова померти за них. Але самої лише щирості ще недостатньо.
В аптеці одного з районів Нью-Йорка, Манхеттена, в медичному рецепті була вказана певна кількість барія сульфата, але аптекар, що готував ліки, використав замість нього барія сульфід. Різниця між назвами речовин була незначною. Одна речовина використовується для лікувальних потреб, а друга – смертельна отрута. Жінка, що прийняла ті ліки, померла. Безумовно, людина, яка готувала ці ліки, щиро вважала, що зробила все правильно. У випадках, коли наслідки бувають настільки серйозними, необхідна точність.
Жінка вірила, що то були призначені їй ліки. Але виявилось, що це отрута, і жінка померла. Наша щирість не спасе нашу душу, якщо ми віримо неправильно. Мати помилкове вірування навіть більш небезпечно, ніж помилково випити отруту. Небезпека втратити життя – це дуже серйозна загроза, але втрачена можливість для спасіння душі вплине на нашу долю у вічності.
Вислів «неважливо у що ти віриш, якщо ти щирий у своїй вірі» припускає, що будь-яка віра права, і ти потрапиш на Небеса, якщо віриш щиро. Але це неправда!
Повний текст: Той, хто щирий, але помиляється
Апостол Павло був дуже старанним і щирим, переслідуючи християн. Але йому було потрібне нове серце – народження згори. Не має значення, як довго він ішов би цим шляхом, він усе одно загинув би (Дії 9).
П'ять нерозумних дів були дуже щирими, коли прийшли до того місця, де був шлюбний бенкет, і попросили: «Пане, пане, – відчини нам!» Він же у відповідь їм проказав: «Поправді кажу вам – не знаю я вас!» Прочитайте Євангеліє від Матвія 25:1-13.
Пророки Ваала щиросердно кликали до свого бога на горі Кармил і просили послати вогонь з неба. Вони були такими щирими, голосно кричали й кололи себе ножами та списами, і кров лилася з них, але вони так і не отримали відповіді (1 Царів 18).
Багато людей палко і щиро поклоняються своїм ідолам з дерева та каменю. Деякі здійснюють паломництва або лягають на ложа, всіяні шипами. Багато хто готовий віддати своє життя за те, що, на їхню думку, є істиною. Чи є їхня щирість і готовність до самопожертви та страждання доказом істинності їхньої релігії?
Ісус говорить: «Не кожен, хто каже до Мене: "Господи, Господи!" увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі» (Матв. 7:21). Багато людей щиро вважатимуть, що двері в Небеса будуть для них відчинені, адже вони пророкували іменем Господнім, Його іменем виганяли бісів і творили багато чудес. Та Він відповість їм: «Я ніколи не знав вас… Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня!» (в. 23).
Щоб бути спасенним, необхідно знати Господа Ісуса і творити Його волю. Це означає повне посвячення тому, що відкриває Бог. А після того, як ти пізнаєш істину Святого Письма, Слово Боже безпомилково вестиме тебе до істини. Ми читаємо: «Для моєї ноги Твоє слово – світильник, то світло для стежки моєї» (Пс. 118:105), а також: «Дослідіть но Писання, бо ви думаєте, що в них маєте вічне життя, – вони ж свідчать про Мене!» (Ів. 5:39).
Біблія ясно вчить, що послідовник Христа повинен нести свій хрест у житті самовіддано, безкорисливо і покірно. Не погоджуватися з цими істинами – значить трагічно помилятися в розумінні волі Божої.
Коли після покаяння Ісус входить в наше серце, Дух Його вказує нам новий шлях у житті. Дух Святий свідчить нам, що ми Його діти. «Бо всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі… Сам Цей Дух свідчить разом із духом нашим, що ми – діти Божі» (До рим. 8:14-16).