Що є плач душі?
Брате мій любий, чого ти сумуєш?
В тебе на серці велика печаль.
Чом твої очі сумні мов та осінь,
Кам'яне серце тверде мов та сталь?
Горя зазнав ти у світі чимало,
Часом ти падав в тяжкій боротьбі;
Серце не було любов'ю зігріте,
Часто траплялось нещастя тобі.
Щастя хоч було, та скоро минуло,
Мов тая квітка, що в полі цвіте.
Вітер повіяв, краса проминула;
Де ж те поділося гарне, святе?
Брате мій милий, не плач, не журися;
Духом не падай в страшній боротьбі.
Прагни до Бога, до Нього молися,
Спокій на серці відчуєш тоді.
Брате мій милий, учися робити:
Більше і більше робити добра.
Віруй у Бога, люби свого брата –
Тоді і на серці засяє зоря!
Плач душі
Якщо Ісус ще не живе у твоєму серці, тобі, мабуть, знайомий цей «плач душі». Можливо, ти не зовсім розумієш, звідки ця туга. Це твоя душа кличе до Бога. Він створив її, і вона прагне до Нього. «…І стала людина живою душею» (Бут. 2:7). Ця душа буде жити – жити вічно.
Велика тривога та метушня охопили всю землю (Дан. 12:4). Замість того, щоб щиро навернутися до Бога і знайти те, чого жадає душа, людина поринула у пусті й безглузді пошуки насолоди. Багато чоловіків і жінок, хлопців і дівчат відмовляються від честі й порядності, марно сподіваючись заповнити цю болісну духовну порожнечу. У спробах досягнути того, чого прагне душа, природнім для людини є намагатись це зробити, виконуючи бажання плоті, такі як «пожадливість тілесна, і пожадливість очам, і пиха життєва» (1 Ів. 2:16). Стає сумно, коли думаєш про те, що тисячі, навіть мільйони людей, керовані своїми гріховними пристрастями, дедалі заглиблюються в сатанинські нетрі. Судного дня перед ними постане гірка істина про те, що сатана завів їх в оману, і гріховне плотське життя було лише міражем. А в дійсності, після закінчення земного життя їх очікує вогняна пекельна прірва. Прірва, де віки вічні вони будуть невимовно страждати й мучитися (Матв. 25:41; Об. 20:10-15; 21:8).
Сьогодні ще день благодаті – час, коли грішники можуть прийти з покаянням до Господа й отримати прощення. Якщо сьогодні твоє серце схвильовано б'ється, жадаючи миру і спокою, звернись до Бога – до Того, Кого любить твоя душа. Гріх розділяє людину з Богом. І єдиний, Хто може спасти тебе – це Ісус, Однороджений Син Божий (Ів. 3:16). Він прагне спасти тебе. Лише Він може дарувати спокій твоєму серцю і душі. Він лагідно запрошує: «Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, – і Я вас заспокою!» (Матв. 11:28).
Повний текст: Що є плач душі?
Ісус страждав і помер на хресті, щоб спасти наші душі (1 Пет. 2:24). Винними були ми! Справедливість вимагала смерті кожного з нас, навіть смерті у вічності. Але завдяки цій спокутній жертві Ісуса «поглинута смерть перемогою» (1 Кор. 15:54). Ісус – це «Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере» (Ів. 1:29). Він так палко полюбив людей, що добровільно залишив престол Свого Небесного Отця з усією його славою і зійшов на землю. Тут Ісус жив у людській подобі, а потім віддав Своє життя на хресті. Він пролив Свою Кров, щоб викупити нас від гріха, «щоб кожен, хто вірує в Нього, мав вічне життя» (Ів. 3:15).
Багато людей думають, що вони спасуться лише тому, що вірять в Ісуса. Дійсно, ми повинні вірувати в Нього, але «чи хочеш ти знати, о марна людино, що віра без діл – мертва?» (Як. 2:20). Сам Ісус сказав: «Не кожен, хто каже до Мене: "Господи, Господи!" увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на Небі» (Матв. 7:21).
Можливо, через гріх у твоєму серці ти не знаєш спокою і боїшся вічності. Щиро, від усього серця, звернися до Ісуса і попроси Його простити тобі гріхи та очистити тебе від усієї неправедності. Гріх не зможе увійти на Небеса. «Душа, що грішить, – вона помре» (Єзек. 18:4). Але відважтесь, «прийдіть, і будемо правуватися, – говорить Господь: коли ваші гріхи будуть як кармазин, – стануть білі, мов сніг; якщо будуть червоні, немов багряниця, – то стануть мов вовна вони!» (Іс. 1:18).
Може, читаючи ці слова, ти відчуваєш, як Дух Божий лагідно стукає в твоє серце. Прийди до Ісуса зараз! Він готовий простити і визволити тебе від пут гріха і страху.
Щоб відповісти на поклик Божий, відкрий для Нього своє серце. Визнай себе безпомічним грішником, якому загрожує вічна загибель. Повір, що єдина надія для тебе – це Ісус, Який постраждав і вмер за твої гріхи. Коли ти покаєшся і повністю довіриш себе Богу, Він простить тебе. Ти втамуєш спрагу серця, бо воно сповниться миром і спокоєм. Важливо бути покірним голосу Духа Святого. Він спонукатиме тебе до визнання твоїх провин та відшкодування збитків, якщо це необхідно. Такі зміни в твоєму серці є народженням згори, про яке Ісус говорить в Євангелії від Івана 3:3.
Людина, народжена згори, одержує нове єство, нові бажання й нове серце, сповнене Божої любові. Ісус Духом Святим живе у такому серці, і, спілкуючись із своїм Творцем, душа людини задовольняє своє прагнення. Залишаючись покірним та слухняним тихому лагідному голосові Святого Духа, людина продовжує іти шляхом, що веде до вічного блаженства.
Дорогий читачу! Ми ще раз запрошуємо тебе прийти до Ісуса з покаянням вже сьогодні. Не намагайся більше заглушити плач своєї душі! У цьому світі, де панує непевність і марнота, де всюди буяє гріх, ти зможеш мати чудовий мир і спокій!